Украинская хата, кухня, сувенир, картины, девушки, песни Украинские сувениры, национальная кухня и новые рецепты, тексты народных песен и современных исполнителей найдете у нас! Внимание, сайт создан и держится на личной инициативе студентов и нуждается в серьезной реконструкции, всем кому небезразлична тематика нашего сайта, большая просьба помочь, кошелек WM Z942203309218 ... Не останьтесь равнодушны к этому островку украинской культуры! В наших планах сделать сайт современным, удобным и еще более полезным для вас.


Разделы

Украинская кухня
украинская кухня

Украинский сувенир
украинский сувенир

Украинские костюмы
украинские костюмы

Украинские девушки
украинские девушки

Украинские песни
украинские песни

Знаменитые украинцы

История Украины

Валюта Украины

Партнерские сайты

Все для мобильника
Познакомиться с иностранцем

Украинские народные обычаи

Українське Різдво Світа: Жертви первісні Свят-Вечера



Тип жертв і їх культурно-реліґійне значення.


Віра в Найвище Єство.

Хоч як виразно проявлюється шанування Місяця в Святоріздвяних обрядах і піснях, то все-таки воно не є основою Святовечірної ідеології, а лише пізнішим степенем культурно-історичного розвитку дуже давніх реліґійних ідей. Воно є пізнішою поетичною їх прикрасою, з поза котрої виглядає первісна реліґійна основа.

А є нею віра в Найвище Єство, Господаря Світа і його Творця, пошана і вдячність для Нього, почуття Його близькости та залежности від нього світа і людей. Все те має вислів в пріміціяльних (первісних) жертвах Свят-Вечера; і є вони для культурно-реліґійної характеристики Свята Різдва Світа, Коляди, такими важними, що муситься згадати ще раз про них і присвятити їм глибшу увагу.


Первісні жертви: хвала і подяка Творцеві Світа.

Поминемо вступну і загально-зрозумілу жертву Свят-Вечера — Дідуха, що становить наче пролог (вступ) до всіх містерій і жертв Свят-Вечера. Про неї було вже вичерпуюче говорено і вона знайде повне своє освітлення в теперішнім розділі, а перейдемо ще раз найвизначніші хвилі Святої Вечері, в яких містика жертв дуже виразно виступає, а їх характеристика не підлягає ніякому сумнівові.


Накривши стіл білою скатертю, Господиня ставить на його середині Різдвяний колач і хліби, по при них Кутю з медом; а відтак заставляє стіл дев’ятьма, або дванадцятьма стравами, вношеними по черзі. Нім начнеться Вечеря, Господиня набирає у миску потрохи з кожної страви, кладе на миску перший хліб, який сьогодня, пекучи хліби, вийняла першим із печи, приліплює до миски засвічену свічку, кладе миску на полотно і подає Господареві.

Господар обходить із мискою тричі хату, — вернувши, стає посеред хати і тримаючи в руках миску та хліб дарує їх за душі померлих; відтак ставить миску на стіл і молиться до Бога, а за ним його домівники, "щоби Його ухвалити і упросити".


Цеж очевидна і типова жертва Богові, піднесена до особливо-святочної реліґійної дії рівночасною празничною обстановою, — жертва первенців, первісна. Треба бути посеред народу в цій Святочній хвилі, щоби видіти той його щирий вираз радости і вдяки для Бога за все те, чим Він людей обдарив і чим нарід в цю хвилю тішиться.

З хліба, з меду, з кожного плоду рільного, всякої огородовини і садовини мусить бути жертвована перша частка Богові як Найвищому Єству.


Ставиться також, — в настільну жертву, — всякі пожитки землі і в другому намірі: земноплоди як добро з новосотвореної Землі і рибу як добро з первовічної, животворної "Водиці" — бо такий реліґійний мотив проголошують Святочні Колядки і Щедрівки: це жертва величальна і подячна Творцеві Світа за його Сотворення.


Безкровність жертв як ознака пракультурности.

З домашньої худоби і дичини не приладжується нічого на Святу Вечерю, шануючи мабуть день їх Сотворення (пізніший Святочний календарний мотив); може також тому, щоб не обтяжувати серця їх убиванням, і також з жертвенного зречення, на поклін їх Творцеві. Але в кожнім разі з тої причини, що серед пракультурних традицій нема місця на жертви кроваві, а Свято Різдва й Святого Вечера основане на пракультурних засадах — і традиції пракультурні зберігає Український нарід дуже сумлінно.

За те вводиться в Хату як жертву символічну живі сотворіння: молодого бичка, телятко, яке щойно народилося, — з коровою-маткою, або й саме, — новонароджені ягнятка з їх матіркою.


Всі повище згадані жертви — це самі відмітні величальні й подячні та благальні жертви, з виразними знаменами жертв первенців. Знаменний є оцей перший хліб, вийнятий з печи, — відтак перша частка з кожної страви. За особливішу первісну жертву треба вважати першу ложку Куті з маком і медом, коли, — перед почином Вечері і перед покушанням Куті, як виїмково сакральної страви, — духовний провідник Святої Вечері, Господар, надбирає її ложкою і кидає в гору до стелі, де вона, чіпаючися стелі, унагляднює через усі Різдвяні Свята і довго опісля цю дію жертви і молитви.


Всі оті дії первісних жертв на Свят-Вечер означують не тільки Різдво як давнє культурне Свято, але вони означують і цілу старовіцьку Українську віру, якої окремим висловом є Свято Різдва; бо первісні жертви не є признакою виключно лиш Різдва, але є звичаєм по всій Україні і при інших культурно-реліґійних нагодах, святкованих Українським народом традиційно та показуючих час-від-часу його Старовіцьку віру.


Відсутність яких-небудь м’ясних страв, а тим самим і жертв, на Святій Вечері свідчить про відсутність кровавих жертв у стариннім, правдиво Українськім шануванні. А це є найкращим доказом, що містерія Українського Свят-Вечера є вповні пракультурною. Замість жертв кровавих подає нарід Найвищому Єству на Свят-Вечер дрібні жертви земноплодів, а вони, — як переконаємося дальше, — є як раз ознакою пракультурного округа.


Господарські напитки як первісна жертва.

Особливішою первісною жертвою Святої Вечері є господарські напитки, якими зачинається після покушання пшениці Вечеря, — і переплітається ними вечерю поодиноких страв, — це Мід, Пшеничне Пиво і Вино. Є це плоди господарські, а з між них мід належить мабуть до найстарших, коли зважимо, що про сирий мід згадують Колядки як про один з перших культурних здобутків. Але і пшеничне пиво і питне вино, — хоч є вони плодами з певністю пізнішої культурної доби, — належало б вважати за дуже давні, коли не первісні господарські перетвори, з огляду на те, що пшениця і виноград мають виїмкове значення в Українській традиції, бо є мітологійними символами космогонійних Колядок і Щедрівок. А саме є вони найбільше поширеними й улюбленими мотивами Українського Прадерева.


Українські колядкові космогонійні міти мають знамена великої старинности, тож мід, пшеничне пиво і вино мусять бути дуже давніми традиційними напитками. "Шумна горівка", — як називають її деякі Колядки, — це безперечно пізніший суроґат тамтих напитків. Для того п’є їх нарід на Різдво з реліґійним обрядком, зливаючи з чарки верхню струйку на землю.

Ми переконаємося з наведених понижче аналогій у чужих народів, що зливання перших крапель Святочного напитку на землю — це його пожертвування для Найвищого Єства.



Первісні жертви як реліґійна ідея загально-прийнята Українським народом і як його культурна ознака.


Ідея первісних жертв є в Українського народу здавен-давна і загально-прийнята. Через саме Різдвяне Свято вона є поширена і знана між народом по всій Україні, бо це старинне Свято є по цілій Україні всюди і однаково святковане, і через те саме суть всюди приношені Святоріздвяні первісні жертви.

Але такі жертви є на Україні приношені й при інших, — господарських, суспільних та реліґійних, — нагодах, що буде понижче приявлено. Повне культурно-реліґійне означення цих жертв зможемо осягнути через їх зіставлення з аналогійними жертвами інших народів, а саме народів природних, які жиють досі на пракультурних, — реліґійних, господарських та суспільних, — засадах. Бо лише між такими народами знаходимо жертви, аналогійні до Українських.



Підсумок: виразне шанування Найвищого Єства.


Ще раз підсумовуючи все, що було сказано про Українські Святовечірні первісні жертви і про реліґійні провідні ідеї Святого Вечера, можемо ось що ствердити:

В Українських Різдвяних віруваннях виступає виразно шанування Найвищого Єства. Це Найвище Єство уявляється народові в троякій ідеї, відповідно до культурно-історичних наверствовань, що зложилися на Староукраїнське Свято Різдва:

  • шанування Найвищого Єства, загально прочутого, без його визначення;
  • шанування Найвищого Єства в Небесній Трійці (Місяць, Сонце і Дощик; Місяць, Сонце і Господь) — і шанування Найвищого Єства в Астральній Трійці;
  • шанування Найвищого Єства, затемнене ідеями шанування Прадіда як народного Предка-культуроносця. Це шанування Прадіда перенесено або на шанування Астральної Прарідні, або на Місячне шанування Прадіда, або розвивається в чисте шанування Місячне з затраченням первісної реліґійної ідеї.

Першій ідеї Найвищого Єства віддає нарід пріміціяльні жертви первісних (культурно) плодів земних: зерна, — пшениці, проса, бобу..., всякого збіжжя в первіснім, неперетворенім виді, — та садовини (овочів).

Другій ідеї належать первісні жертви хліба, який є плодом пізнішої господарської доби, а своєю подобою нагадує Астральні Світила.

Третій прояв шанування не є зв’язаний з ніякими жертвами.


Цим реліґійним шануванням у збірнім вислові, трьома цими відмінами ріжняться Українці від усіх окружаючих їх племен, слав’янських і чужих.


Зазначимо тут, що ціла оця Різдвяна реліґійна ідеологія відбивається, як в дзеркалі, в Колядках і Щедрівках — і що, чого не домовляють Різдвяні обряди, чого не висказує словами Українська рідня, це дзвенить піснею в душі народу. Для того аж при основнім розгляді Колядок і Щедрівок буде можна цю душу народу краще спізнати.


На взір, як ідеали й почування реліґійні народу відбиваються в Колядках, поміщено понижче підбірку Колядок, що подають ідею Українських жертв.

Еще материалы по этой теме в сети :






Обсудить статью на форуме


все для обучения сочинения изложения рефераты биографии
Реклама







Место для рекламы




все диеты мира, худеть очень просто, легко и быстро
100
dating top separator

2006 Украинская хата При использовании материалов ссылка на сайт обязательна!